Команда проєкту «Advanced Materials Open Science Centre at the Carpathian National University» (HORIZON-INFRA-2023-EOSC-01-01, 2024–2026, https://oscars-project.eu/projects/pnu-openlab-advanced-materials-open-science-centre-precarpathian-national-university ) під керівництвом завідувача кафедри прикладної фізики і матеріалознавства Володимира Коцюбинського взяла участь в спільному воркшопі із переможцями другого конкурсу програми OSCARS командою проєкту HYDRA з Lviv Polytechnic National University під керівництвом завідувача кафедри матеріалознавства та інженерії матеріалів Андрія Тростянчина (https://lpnu.ua/en/news/researchers-department-materials-science-and-engineering-win-eu-oscars-grant-hydra-project ). Команда проєкту HYDRA об’єднує фахівців у галузях матеріалознавства, фізики твердого тіла, термоаналізу, а також управління науковими даними та відкритої науки, що забезпечує міждисциплінарний підхід. Захід відбувся у Львові на базі Department of Materials Science and Engineering, Lviv Polytechnic National University (https://lpnu.ua/en/mse ) та був присвячений розвитку співпраці у сфері відкритої науки, матеріалознавства та дослідницької інфраструктури. У межах воркшопу обговорено розвиток практик відкритої науки та інтеграція українських ініціатив у європейську дослідницьку екосистему; участь партнерів у роботі платформи PNU-OpenLab (https://open-lab.cnu.edu.ua/sample-page/ ) як інструменту відкритих наукових сервісів;  можливості спільного використання дослідницької інфраструктури, зокрема обладнання CNU-NanoLab та лабораторної бази кафедри матеріалознавства Львівської політехніки; обмін досвідом щодо управління науковими даними та впровадження принципів FAIR. Окрему увагу було приділено питанням публікації результатів досліджень проєкту HYDRA у відкритому репозитарії CNU-DataSet (https://dataset.cnu.edu.ua/ ), що розглядається як спільна платформа для зберігання, поширення та повторного використання наукових даних.

Воркшоп став важливим кроком у формуванні міжінституційної співпраці між провідними українськими науковими центрами у сфері матеріалознавства, а також підтвердив готовність сторін до спільної участі у міжнародних ініціативах, спрямованих на розвиток відкритої науки та дослідницької інфраструктури. Спільна діяльність у межах програм OSCARS (https://oscars-project.eu/) та Horizon Europe відкриває нові можливості для інтеграції українських дослідників у європейський науковий простір та сприяє створенню сталих партнерств у сфері advanced materials і data-driven science.

https://lpnu.ua/news/na-kafedri-materialoznavstva-ta-inzhenerii-materialiv-imit-vidbuvsia-seminar-uchasnykiv?fbclid=IwY2xjawRTXHhleHRuA2FlbQIxMQBzcnRjBmFwcF9pZBAyMjIwMzkxNzg4MjAwODkyAAEeADmUHgTMkITBisXLM9QslcmLJlbcnwUjBsmhGmcVGb-qKjR0gNW2pUMQ6Eo_aem_XQj82IAq2rdocoTxbwkIAw

18 березня 2026 року Лабораторія нанотехнологій для матеріалознавства, енергетики та медицини (CNU-NanoLab, https://nano-lab.cnu.edu.ua) при Карпатському національному університеті імені Василя Стефаника офіційно отримала сертифікат технічної компетентності. Цей документ підтверджує, що лабораторія відповідає вимогам стандарту ISO 10012:2005 «Системи управління вимірюваннями» та засвідчує її здатність забезпечувати належний рівень точності та відтворюваності вимірювань у наукових дослідженнях.
Вручення сертифіката відбулося за участю проректора університету Віталія Шкромиди; виконуючого обов’язки генерального директора Івано-Франківського науково-виробничого центру стандартизації, метрології та сертифікації Віталія Малісевича; головного метролога Ярослава Максима; а також членів проектної групи «Центр відкритої науки з передових матеріалів при Карпатському національному університеті» Володимира Коцюбинського та Володимири Бойчук.

Отримання сертифіката є важливим результатом проекту, що реалізується в рамках програми «Горизонт Європа» (HORIZON-INFRA-2023-EOSC-01-01, 2024–2026), та знаменує логічне завершення етапу сертифікації інфраструктури CNU-NanoLab. Вперше лабораторія Карпатського національного університету імені Василя Стефаника була сертифікована відповідно до європейського стандарту, що підтверджує її відповідність сучасним вимогам до науково-дослідної інфраструктури.

10 березня стартує 2nd OSCARS AGM, який стане платформою обговорення результатів реалізації проєктів, які фінансуються OSCARS.

Колектив Центру щиро бажає вам миру, віри та добробуту. Нехай різдвяне світло зігріває серця, додає сил і надії, а в кожній оселі панують любов, злагода та підтримка близьких.

Висловлюємо глибоку вдячність воїнам Збройних Сил України за мужність, стійкість і щоденний захист нашої держави. Завдяки вам ми маємо можливість працювати, навчати, розвивати науку й берегти українські традиції.

Христос народився! Славімо Його!

Сьогодні у Карпатському національному університеті імені Василя Стефаника перебував з робочим візитом заступник Міністра освіти і науки України, професор Микола Трофименко. Він ознайомився з роботою Центру відкритої науки в сучасному матеріалознавстві Карпатського національного університету та кафедри прикладної фізики і матеріалознавства фізико-технічного факультету.

У Центрі відкритої науки в сучасному матеріалознавстві  гостю презентували інституційний репозитарій відкритих дослідницьких даних, напрями впровадження політик відкритого доступу та принципів FAIR, а також приклади того, як студенти й науковці університету публікують результати своїх досліджень у відкритому форматі. Окремо було обговорено значення відкритої науки для інтеграції КНУВС до Європейського дослідницького простору, підвищення прозорості досліджень та розширення можливостей міжнародної співпраці.

На кафедрі прикладної фізики і матеріалознавства Микола Трофименко ознайомився з навчально-науковими лабораторіями, сучасним вимірювальним та експериментальним обладнанням, а також ключовими науковими напрямами, які розвивають співробітники та аспіранти. Йшлося, зокрема, про розробку нових функціональних матеріалів для енергетики та електроніки, а також про залучення студентів до реальних наукових і інноваційних проєктів. Під час спілкування було наголошено на важливості поєднання фундаментальної підготовки з практико-орієнтованими компетентностями та дуальними формами здобуття освіти.

Are you a researcher, a scientist, or a Research Software Engineer (RSE) aiming to acquire new skills to build sustainable, open, and reproducible research software following recognised best practices? 

Register now for the S3 School – Sustainable Scientific Software School. Good coding practices to develop better software for your research, a one-week training programme designed to teach good and modern coding practices tailored for scientific software development. 

The event will take place from 14 to 21 January 2026, at LAPP in Annecy, France.

29 жовтня в Карпатському національному університеті  відбувся круглий стіл, на якому координатори проекту RIFF та представники науково-дослідних інфраструктур КНУ обговорили питання розробки дорожньої карти для відновлення українських науково-дослідних інфраструктур та практичного впровадження відкритої науки.

Серед гостей були Ондржей Граділ, керівник дослідницької інфраструктури Масарикового університету та координатор RIFF; Рікардо Мігуес, керівник брюссельського офісу найбільшої португальської організації з досліджень та технологій (INESC) та дослідник з 20-річним досвідом; а також Людмила Таутієва, аналітик з питань політики в ОЕСР, ЄЕК ООН та Центрі інноваційних систем європейського майбутнього.

Представляючи «Відкрита наука та FAIR в КНУ: від політики до практики», координатор СNU-OpenLab професор Володимир Коцюбинський продемонстрував екосистему КНУ: програму СNU-OpenLab та мультидисциплінарне інституційний репозитарій даних DataSet, побудований на InvenioRDM; відкритий доступ до об’єктів СNU-NanoLab для спільних досліджень із зберіганням даних та присвоєнням DOI; співпраця громадянської науки з SaveDnipro (наприклад, радіаційна станція на горі Піп Іван); національні можливості, такі як лабораторія месбауерівської  спектроскопії; два журнали Diamond Open Access Scopus; та модель оцінки університету, що відповідає COARA (70% якісна досконалість/вплив/реалізація, 30% кількісні показники).

Під час обговорення було підкреслено, що дорожня карта RIFF, розроблена за принципом ESFRI та рецензована колегами, поєднує ініціативи знизу та консультації зверху і доповнює заходи CNU, підтримані OSCARS, які з’єднують українські дослідницькі інфраструктури з Європейським дослідницьким простором через компетентні центри на базі спільнот та комбіновані відкриті дані й аналітичні послуги, навчання для менеджерів дослідницьких інфраструктур та програми мобільності/обміну знаннями. Учасники підкреслили, що відкрита наука — це не гасло, а критично важлива інфраструктура для України: вона прискорює відновлення та стійкість, забезпечує надійні дані, які можна повторно використовувати для вирішення проблем у сферах енергетики, екології та безпеки, знижує витрати на дублювання в умовах обмеженого бюджету, зміцнює міжнародну співпрацю та видимість, а також надає наступному поколінню українських вчених та інженерів практики FAIR-by-design, які перетворюють дослідження на реальні рішення.

https://www.facebook.com/share/p/1BaxtsJAnN/

https://www.linkedin.com/posts/pnu-openlab_oscarsprojects-openscience-dataset-activity-7389908826331750400-t8Pz?utm_source=social_share_send&utm_medium=android_app&rcm=ACoAAA8DDIkBgJr4jaX69c0IjYRK-CeOwP7jqgw&utm_campaign=copy_link

https://bsky.app/profile/pnu-openlab.bsky.social/post/3m4htp7m6mk26

https://www.instagram.com/p/DQdq55eiF3h/?igsh=MWZtcmp5czVyY2s5bg==

10 жовтня 2025 року в рамках Міжнародної науково-методичної конференції «Актуальні питання підвищення якості освітнього процесу», організованої Івано-Франківським національним медичним університетом, професоркою кафедри прикладної фізики і матеріалознавства Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Володимира Бойчук було зроблено доповідь «Цифрові платформи відкритих даних: проблеми і перспективи». Доповідь розкрила досвід КНУВС з імплементації Національного плану щодо відкритої науки: забезпечення відкритого доступу до наукових результатів і науково-технічної інформації, відкритого доступу до дослідницької інфраструктури, створення умов для ефективної роботи з публічно доступними даними та об’єктами інфраструктури, популяризації науки і впровадження громадянської науки, удосконалення систем оцінювання наукової та науково-технічної діяльності, а також підвищення поінформованості й формування компетентностей академічної спільноти з питань відкритої науки.

Доповідь базувалася на результатах реалізації завдань проєкту OSCARS (Horizon Europe, https://oscars-project.eu/about-oscars ), спрямованого на консолідацію європейських дослідницьких інфраструктур (ESFRI та поза нею) у міждисциплінарні FAIR-сервіси й практики, що безпосередньо підтримують відкриту науку. Одним з основних елементів університетської дослідницької екосистеми виступає інституційний репозитарій DataSet, який забезпечує розміщення наборів даних, препринтів, статей, навчальних матеріалів і коду з можливістю присвоєння DOI та  повторного використання за принципами FAIR, і інфраструктура PNU-Nanolab, що надає доступ до сучасного обладнання з матеріалознавства. Роботи за заявками дослідників виконуються без оплати, а отримані вимірювальні дані за згодою науковця-замовника розміщуються в DataSet збереженням прав інтелектуальної власності. До ключових одиниць обладнання належить Лабораторія гамма-резонансної спектроскопії (національне надбання України) та інші прилади для комплексної характеристики матеріалів. Водночас PNU-OpenLab працює як елемент дослідницької екосистеми ПНУ, який надає послуги з дослідження властивостей матеріалів для промисловості, важливі для потреб критичної інфраструктури країни. Впровадження відкритої науки в Україні є стратегічно необхідним для прозорості, відтворюваності та інтеграції в Європейський дослідницький простір, а проєкт «Центр відкритої науки в сучасному матеріалознавстві Карпатського національного університету (PNU-OpenLab)» (https://open-lab.pnu.edu.ua/), є ще одним кроком на шляху до підвищення якості науково-освітнього процесу і посилення інноваційної спроможності України, як частини європейського науково-дослідного простору.

9 жовтня 2025 року на XX Міжнародній Фреїківській конференції з фізики та технології тонких плівок та наносистем Володимир Коцюбинський (Карпатський національний університет імені Василя Стефаника) виступив з доповіддю про посилення політики відкритої науки університетом.

Осердям екосистеми є репозитарій DataSet (на базі InvenioRDM від CERN) та дослідницька інфраструктура PNU-OpenLab, що надає доступ до сучасного обладнання з матеріалознавства.

Університет діє за принципом «as open as possible, as closed as necessary»: відкритість поєднується з відповідальним управлінням даними та дотриманням етичних і правових норм. Дослідники університету та партнери можуть розміщувати набори даних, препринти, статті, навчальні матеріали й коди з присвоєнням DOI, забезпечуючи цитованість та повторне використання матеріалів за принципами FAIR.

У межах роботи PNU-OpenLab передбачено співпрацю різних рівнів і виконання робіт за заявками (за наявності ресурсів). Отримані вимірювальні дані (за згодою виконавців) розміщуються в DataSet, що підвищує видимість результатів та їхню відтворюваність. Серед ключових одиниць — Лабораторія гамма-резонансної спектроскопії (національне надбання України) та інші прилади для характеристик матеріалів.

Екосистема підтримує участь CNU у європейських ініціативах з реформування дослідницької оцінки (COARA) і сумісну вимогу Horizon Europe, зокрема у частині відкритого доступу та керування дослідницькими даними.

Для запитів щодо публікацій у DataSet і доступу до обладнання звертайтеся до PNU-OpenLab або кафедри прикладної фізики та матеріалознавства CNU.